top of page

  1. Малюк Володимир Дмитрович

  2. Манько Кузьма Олексійович.

  3. Манько Іван Олексійович.

  4. Дрюченко Василь Тимофійович

  5. Вальдовський Іван Гаврилович

  6. Савін Григорій Єгорович

  7. Козак Лідія

  8. Манько Лідія

  9. Скік Катерина Семенівна

  10. Шевченко Олексій Никифорович

  11. Ємець Лідія Павлівна

      Після звільнення Донбасу від гітлерівських окупантів відразу ж відкрилася школа на центральній садибі радгоспу в будівлі лікарні. Першою вчителькою після війни призначається Марія Михайлівна Пітова (Курека). Вона працювала з 19 років в Степнянськой ЗШ. У 1947 году - в школі два вчителі. Разом з Курекой М. М. працює Ємець Лідія Павлівна. Ємець Л.П. була в числі перших випускників школи.

      Кількість учнів з кожним роком росте, оскільки радгосп розростається. Виникла гостра потреба відкриття семирічної школи. Але будівлі не було. Про будівництво школи не могло бути і мови, оскільки країна заліковувала рани після війни. Під школу виділяється будівля колишнього пташника (за парком). Ця будівля була підготовлена громадськістю під семирічну школу. 

Наша історія

     Степнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів має свою історію, як і всі школи. Її історія тісно пов'язана з історією радгоспу «Оленівський» (нині - філіал ООО «Оленівське» агрофірми «Агротіс»), на території якого вона знаходиться.

     У 1928-29г.г. на території, де зараз розташовано село Степне, був пустир. Лише декілька невеликих будиночків було там, де в даний час проходить вулиця Леніна. Трішки далі, через балку, було ще 5 будиночків, до нинішньої тракторної бригади 1-го відділення. Це були землянки, називали їх «П'ятихатки». Так утворився хутір Рівне (від тракторної бригади 1-го відділення до дома №2 вул. Щорса – Кошель О. і дома №14 вулиці Чапаєва – Воловик А.А.).

     У ці ж роки був побудований хутір Тарамчук, який заселили жителі сусіднього села Новомихайлівка. До 1930 року діти вчилися в селі Новомихайлівка, де була школа. Населення х. Тарамчук збільшувалося, виникла необхідність відкриття своєї школи. Будівлі відповідної не було. За домовленістю з гр. Буряк був відкритий 1-й клас в його будинку. Діти навчалися там два роки. (1930 – 1931г.г.)

    Першими вчителями цієї школи були:

  1. Малайдах Євгенія Митрофанівна

  2. Ільївська Олександра Михайлівна

  3. Кочегура Мотрена Тимофіївна

  4. Кобзар Дмитро Васильович

  5. Шевель Євтихій Іванович

  6. Єрьомко Микола Петрович

     А учнів в першій нашій школі було 40 чоловік. Доля перших вчителів невідома. Відомо тільки про          Єрьомко М. П., який пішов на фронт, а після війни закінчив сільськогосподарський вуз і працював в радгоспі «Оленівський» головним інженером-механіком.

    Перші випускники початкової школи працювали в радгоспі «Оленівський» 

    Початковою школа залишалася до початку Великої Вітчизняної війни.

    У 1933 році був організований радгосп «Оленівський». На території нинішньої центральної садиби будується 8 будинків по 4 квартири в кожному.

    Першими жителями радгоспу, його робочими, ветеранами були:

  1. Солоха Марк Тихонович (завідувач їдальні)

  2. Лупашевській Ілля Іванович (механік 1-го відділення)

  3. Золошков Іван Іванович (слюсар-механік)

  4. Мартиненко Михайло Сергійович

  5. Бабак Максим Павлович (комірник)

  6. Бурдуков Іван Степанович (шофер)

  7. Пасько Микита Якович

  8. Бабіч Федір (комбайнер)

  9. Грімайло Пилип Іванович (зав. горючим складом)

  10. Драгун Віктор Мефодійович (завгосп школи)

      Вони працювали, роблячи радгосп багатше, красивіше.

      Кількість учнів в початковій школі х. Тарамчук збільшується, необхідна будівля. Під школу відводиться один з кращих будинків х. Тарамчук- будинок Пильника. Були 1-й, 2-й і 4-й класи, по 7-10 чоловік в класі. Третього класу не було. Так було до 1943 року.

       Таку потрібну, неоціниму допомогу надав секретар парторганізації радгоспу Вишнєвський Микола Лазаревич. Він зумів в короткий термін організувати батьків і капітально відремонтувати і пристосувати під семирічну школу будівлю. Будівля була підготовлена повністю к 1-му вересня 1949 р. Семирічна школа почала своє існування. Учнів набралося близько 200 чоловік.

    Першим директором школи став Будько Василь Петрович. А першими вчителями були: Грибів Михайло Овсійович (завуч),Грібова Тіна Петрівна, Дмітращенко Степан Олексійович, Мікула Трофім Андрійович, Макаренко Марія Максимівна. Продовжували працювати Курека М.М. і Емец Л.П.

     Перший випуск семирічної школи відбувся весною 1951 р. Випущено 22 учні, багато з яких після закінчення школи трудилися в радгоспі «Оленівський», а саме : Бацаєва Катерина Олексіївна (вчителька), Бабіч Лідія Федорівна (доярка), Єжунова Марія Іванівна (бухгалтер),Золошкова Нелі Іванівна (кухар), Компанієнко Володимир Ілларіоновіч (шофер), Мартиненко Сергій Михайлович (шофер), Посухов Віктор Андрійович, Поцілунків Анатолій Семенович ( вчитель ), Полегеноко Олександра Семенівна, Решітник Любов Пилипівна, Рахлій Раїса Андріївна ( вчитель ), Савін Іван Єгорович ( бригадир ділянки ж/д ),Чернявська Раїса Федосівна ( завмаг ), Чебанова Альбіна Василівна, Петровська Любов Павлівна ( інженер ), Харчук Павло Антонович ( тракторист ), Сивоконь Василь Сергійович ( шофер, студент медінституту ), Черічанслій Микола Степанович ( інженер ), Курека Віктор Ілларіоновіч ( гл.бухгалтер ), Яхно Євгенія Артемівна, Яреха Ніна Олександрівна ( кухар ), Шкляренко Наталія Максимівна.

    У 1951 – 52г.г. директором семирічної школи призначений Стратулатов Захар Карповuч.

    У 1959 – 60г.г. семирічна школа реорганізована у восьмирічну школу, і в 1960 році відбувся перший випуск восьмикласників ( 21 чіл. ).

    З кожним роком кількість робочих радгоспу збільшувалася, відповідно збільшувалася і кількість учнів. Стара будівля школи абсолютно не задовольняла потребам: не було учбових кабінетів, майстерні. Громадськість почала клопотати про будівництво нової будівлі школи або розширенні існуючої.У 1962 році була побудована учбова майстерня на дві класні кімнати, а через рік силами радгоспу «Оленівський» до будівлі старої школи прибудована будівля на чотири класні кімнати і два невеликі учбові кабінети ( в даний час – будівля сокового цеху ). В цей час в школі було 17 класів, в яких навчалося 362 учні. Стало набагато легше, проте потреба в новій типовій будівлі школи не зменшилося. І ось в 1963 році почалося будівництво типової будівлі школи в два поверхи. Батьки, учні і вчителі приймали активну участь в наданні допомоги будівельникам.

    10 листопада 1964 року 402 учні зайняли свої місця в нових світлих класах за прекрасними новими партами, покритими пластиком. 13 листопада 1964 року відбулося урочисте відкриття нової школи.

З 1966 – 67г.г. школа стає середньою. Це дуже важливий етап в історії нашої школи. Вперше у нас були дев'яті класи, в яких вчилося 44 учні. Першими класними керівниками дев'ятих класів були Часник Володимир Михайлович і Кочубей (Масляніч) Лілія Григорівна. Колектив вчителів школи виріс до 29 чоловік

Корисні посилання

гаряча лінія.jpg
ВШО.jpg
209011.jpg
ДіяЦифрова освіта.jpg
освіта юа.jpg
SQE_logo_Word.jpg
social-share.png
bottom of page